Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися ніжні посмішки вчителів. Вони, як маленькі натомлені сонця, розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють їхні очі радістю. І це золото, дароване щедрою осінню в знак щасливої долі, і день цей, осяяний тисячами щирих посмішок вдячних учнів, належать вам, дорогі вчителі! Осіннє небо, вмите журавлями, Осіннє свято - тихе і святе. Учителько! Ви - світлий образ мами, Дитячих доль відлуння золоте. Грінь Н.В., вихователь ГПД.