І живуть у пам’яті народу                                              

Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,                                
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.

Минають роки, все далі відходять грізні і важкі роки війни, але не згасає пам'ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах: “Ніхто не забутий, ніщо не забуто”. Можливість мирно жити дісталась страшною ціною мільйонів життів. Тому прийдешні покоління мають завжди пам'ятати ратний подвиг ветеранів.