Сонячного літнього дня 8 червня 1992 року в робітничій родині Юрія Володимировича та Світлани Василівни народився син, якого назвали Микола.
Маленькийхлопчик зростав енергійним, життєрадісним хлопчиком, із нестримною цікавістю та жагою пізнання.
Свою шкільну дорогу розпочав у 1998 році у Лип’янській загальноосвітній школі І - ІІІ ст. Хлопчина зростав вихованим та дисциплінованим учнем, фізично загартованим юнаком, який успішно поєднував шкільне навчання, допомогу батькам по господарству та розваги з однолітками, знаходив час для читання улюблених книг. Спокійним і доброзичливим запам’ятали його вчителі та однокласники.
У цьому році Миколі виповнилося б 26… У День народження імениннику дарують подарунки, а тобі, Миколо, присвячуємо цей вірш:
Тобі було б сьогодні - двадцять шість,
Веселе свято з квітами, тортами,
Зійшлися б рідні, близькі, дітвора…
Не буде свята, адже ти не з нами…
Ти, Миколо, герой для нас усіх.
Та чомусь лише сльози,а не сміх
Почесне це звання в нас викликає
І серце гострим болем обпікає.
Завчасно посивіла твоя мама,
І сльози завжди на очах у тата,
А я всіма словами проклинаю ката
За те, що так примусив їх страждати.
Хай згине той, хто нищить мій народ,
Потоне в материнських хай сльозах!
Не буде щастя мати злий урод,
Що так безжально чинить оцей жах!
Ти завжди жив, щоб не завдати болю
Ні рідним, ні своїм товаришам,
А під час бою ти закрив собою
Тих хлопців, що воюють й досі там…
Вони за тебе мстять скаженним ворогам,
Виборюють священну перемогу,
І вірю я: всміхнеться доля нам -
У мирі жити матимемо змогу!
Школу Микола закінчив у 2007 році. Потім навчався у Полтавському вищому професійному училищі ім. А.О. Чепіги. Здобув спеціальність будівельника. У серпні 2014 року мобілізований як доброволець на захист України в зону АТО.
Загинув 18 грудня 2014 року поблизу міста Щастя Луганської області при виконанні бойового завдання.
 |
